біляк

біляк
-а́, ч.
1) Заєць, що має біле хутро. || розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням.
2) бот. Білий гриб.
3) іст., зневажл. Білогвардієць.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "біляк" в других словарях:

  • ляк — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ляк — у, ч. 1) Несподіване почуття страху; переляк. 2) Почуття тривоги, розпачу …   Український тлумачний словник

  • ляк — ку, ч. Ол. Сургуч …   Словник лемківскої говірки

  • біляківський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • заєць-біляк — за/йця біляка/, ч. Заєць, який узимку змінює рудувато сіре забарвлення шерсті на біле …   Український тлумачний словник

  • сміляк — а/, ч., рідко. Те саме, що сміливець …   Український тлумачний словник

  • біляк — 1 іменник чоловічого роду, істота заєць біляк 2 іменник чоловічого роду гриб біляк 3 іменник чоловічого роду, істота білогвардієць іст., розм …   Орфографічний словник української мови

  • гіляк — іменник чоловічого роду, істота застаріла назва нівхів арх …   Орфографічний словник української мови

  • сміляк — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Філякін — прізвище …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»